Фантомні болі: чому у солдатів болять втрачені кінцівки

0
406


Людина, що втратив якусь кінцівку, ще довго продовжує відчувати її. Приміром, втративши руку, він при дзвінку мобільного намагається взяти телефон саме неіснуючої рукою, або почухати нею щоку, потерти око. Звичка виконувати ті чи інші рухи змушує їх намагатися рухати ампутованими кінцівками. Але чого довгий час не могли зрозуміти лікарі і, до речі, намагаються вирішити цю загадку досі: чому у цих людей продовжують хворіти кінцівки, яких вже немає.
Вперше це явище було описано ще в XVI столітті французьким хірургом Амбруазом Паре. Сучасні неврологи назвали це фантомно-больовим синдромом (ФБС). Згідно з даними вчених, у перший тиждень після ампутації фантомний біль відчувають 72% пацієнтів, через півроку – 65. У наступні два роки цей показник знижується всього на п’ять відсотків. Тобто, 60 відсотків пацієнтів продовжують відчувати біль в руці або нозі, яких немає. До речі, цей синдром нерідко фіксується і у пацієнтів після видалення молочної залози або навіть зуба. При цьому встановлено, що ФБС практично не виникає у дітей молодшої п’ятнадцяти років.
Шведський вчений Макс Ортіз-Каталан у своїх роботах докладно роз’яснив, чому люди після ампутації відчувають біль в неіснуючих кінцівках. Його робота опублікована в журналі Frontires in Neurology. На думку автора, після видалення руки або ноги нейрони, які брали участь в їх управлінні, «втрачають роботу». Вони можуть функціонувати, взаємодіяти між собою та з іншими нейронами, але вони позбавлені можливості приймати сигнали і переробляти їх в команди до руху. Проте їх активність не затихає. Трапляються навіть її сплески, які інколи збігаються з активністю нейронів, що відповідають за сприйняття болю. І тоді у людини виникає фантомний біль. Ці висновки Макс Ортіз-Каталан підтвердив у ході винайденого ним методу лікування фантомного болю. До решти частинам ампутованої кінцівки вчений підключав електроди, а проходять по ним нервові імпульси відстежував на комп’ютері. З його ж допомогою сигнал від електродів приводив у рух віртуальну кінцівку, яка відображалася на екрані монітора. Пацієнт бачив на екрані себе, але з домальованою рукою і з допомогою комп’ютерної технології керував нею в режимі реального часу. Таким чином нейрони знову опинялися при справі, і виникла зв’язок з нейронами, що відповідають за біль, розривалася. Фантомний біль зникала.
Неврологи називає кілька видів такого болю: каузалгию – самий болісний вид больового синдрому, коли у пацієнта виникають відчуття пекучого болю в якійсь частині відсутньої кінцівки; невралгичесую біль – у вигляді різких нападів тупий біль, яка триває від декількох секунд до декількох хвилин; та кінестетичну біль, більше нагадує судоми.
Проблемою усунення фантомного болю займалася і нейробіолог з Оксфордського університету Тамар Макін. За її даними, до 80 відсотків сучасних людей, з тієї чи іншої причини втратили кінцівку, відчувають фантомний біль, що заважає їм налагодити нормальне повсякденне життя. Тамар Макін стала автором дослідження, в ході якого пропонувалося рухати або представляти, що рухають всіма чотирма кінцівками, людям з однією, двома ампутованими кінцівками, а також тим, хто народився без руки або ноги. Під час руху фіксувалися всі нюанси мозкової діяльності, пов’язані з подачею сигналів до руху. Виявилося, що люди з віддаленими кінцівками під час руху мислили абсолютно також, як люди, що мають дві руки і дві ноги. Різниці ні в подачі сигналів, ні в їх обробці виявлено не було. Виходячи з цього, вчені припустили, що фантомна біль виникає із-за того, що в мозку людини відсутня кінцівка представляється як реальна, отже, на неї проектується весь набір сигналів: від команди до руху до больових відчуттів.
Ще до Макса Ортіза Каталана і Тамар Макін з подібними видами болю своїх пацієнтів навчив справлятися індійський учений Вилейанур Рамачандран. Але його прилад був набагато простіше. Він просто брав ящик, розділений надвоє дзеркалом – зверху відкритий, а з боків зроблені прорізи. У них пацієнт з одного боку вставляє руку, а з іншого те, що від неї залишилося. Людина рухає здоровою рукою, бачить її відображення в дзеркалі, а мозок в цей час фіксує як би наявність іншої руки. Хворому здається, що він рухає обома руками. «Розім’явши» таким чином фантомний кінцівку, він перестає відчувати біль у ній.
Однак це не допомогло у випадку з Філіпом, якого на великій швидкості скинуло з мотоцикла і обірвало всі нервові закінчення руки. Вона просто повисла, як непотрібна батіг, скоро перетворившись в тягар. Рука безладно бовталася, і її доводилося весь час що-небудь фіксувати. Зрештою Філіп зважився на ампутацію. Однак відразу ж після неї виникла інша проблема: Філіп став відчувати нестерпний фантомний біль у неіснуючому лікті. Йому здавалося, що у нього все ще висить паралізована рука, і якщо якимось чином вдасться поворухнути рукою, біль зникне. Фантомний біль продовжувала мучити хлопця на протязі майже десяти років. А дзеркальна ящик допомагав вгамувати її тільки на час, поки Філіп бачить свою руку в дзеркалі. Тоді Вилейанур Рамачандран запропонував йому забрати ящик додому і щодня проробляти цю вправу. Спочатку Філіп почав відчувати свою відсутню руку, що принесло йому полегшення. А потім, через місяць, подзвонив вченому і радісно повідомив, що він взагалі перестав відчувати свій фантом навіть тоді, коли не дивиться в дзеркальний ящик. Таким чином, Вилейанур Рамачандран став першим у світі лікарем, який ампутував фантомний кінцівку, назавжди позбавивши пацієнта від фантомного болю.

Джерело: http://allsearch.com.ua/