На краю Сонячної системи знайдений потік загадкових частинок

0
159

Астрономи виявили незвичайну будову межі Сонячної системи, не предсказывавшееся жодної з існуючих теорій, яка визначається взаємодією високоенергетичних частинок сонячного вітру з міжзоряного матерією.

Межа сонячної системи, звана вченими геліосферою, знаходиться на відстані приблизно 16 млрд км від Сонця. На цій відстані потік заряджених часток сонячного вітру і індукція магнітного поля Сонця слабшають настільки, що більше не можуть подолати тиск розрідженого міжзоряної речовини, в якому окремі атоми і дрібні частинки пилу подорожують зі швидкістю близько 30 км/сек. Частинки ж сонячного вітру спочатку мають швидкість близько 400 км/с.

В результаті на кордоні гелиосферы встановлюється рівновага, яка і визначає форму і розміри Сонячної системи і її меж. При цьому індукції магнітного поля Сонця виявляється достатньо, щоб відхилити траєкторію більшості заряджених частинок міжзоряного матерії. Тим не менш, зіткнення міжзоряних частинок і частинок сонячного вітру на кордоні гелиосферы призводять до утворення частинок з нульовим зарядом, і такі високоенергетичні частинки міжзоряного речовини не відхиляються магнітним полем і проникають через кордон.

Саме виявленням таких выскокэнергетических нейтральних частинок, зокрема, атомів водню, кисню та гелію, і займалися автори публікацій з допомогою нового супутника NАSА IBEX (Interstellar Boundary Explorer), який завершив чотиримісячний цикл своєї роботи.

За цей час IBEX встиг побудувати карту всієї сфери, що відокремлює зовнішній космос від простору всередині кордонів Сонячної системи. На цій карті вченим вдалося розгледіти довгу і вузьку смугу, що відбиває проникнення в Сонячну систему частинок з аномально високою енергією, яка більш ніж на три порядки перевершує енергію інших нейтральних енергетичних частинок, проникаючих в гелиосферу.

Ця смуга, на думку авторів статей, відображає взаємодію магнітного поля Сонця з магнітним полем міжзоряного простору і показує, як галактичне оточення може позначитися на формі і розмірах межі Сонячної системи.

З чим це пов’язано ця смуга високоенергетичних часток – до кінця невідомо. Тим не менш, напрямок смуги, її форма говорить про можливу зв’язку з міжзоряним магнітним полем, однак який саме процес за це відповідає, поки ніхто не знає, повідомляє РИА Новости.