Послу, шуйца і глезна: як називали частини тіла в Стародавній Русі

0
121

В наш час вже мало хто пам’ятає ці застарілі слова: ланіта, чоло, правиця і так далі. А адже це все назви частин людського тіла старослов’янською мовою. Які ще цікаві вирази ми можемо згадати?

Око – стародавнє іменник, що означає «око». Філологи вважають, що це слово має латинські, німецькі й англійські корені. Автор «Тлумачного словника» Володимир Даль писав, що повіки раніше називали «вежда», від слова бачити. Зіниця ока – це відповідно зіницю. Ще очі іноді називали «кулями», звідси і пішла приказка : «Що кулі-то викотив?»
Уста – це слово ми все ще часто зустрічаємо в літературі. Так раніше називали губи. Імовірно, це слово походить від «устя», тобто джерело.
Выя, шуйца и глезна: как называли части тела в Древней Руси
Ланіта – так у давнину називали щоку. Лінгвісти вважають, що походження цього слова йде від старослов’янського «olnita» – вигнута частина тіла. Ще іноді можна зустріти менш милозвучна назва щік і скронь – скрания. А «послу» – це шия.
Чолом називали раніше лоб. Напевно багато зустрічали в літературі фразу «бити чолом» – це означало кланятися. Успенський, автор «Етимологічного словника школяра» вважає, що це слово бере початок від латинського «цэльзус» – «високий».
Выя, шуйца и глезна: как называли части тела в Древней Руси
Руки мали в Стародавній Русі різні назви. «Шуйца» – ліва рука, вважається що це слово походить від прикметника «шуий» – яке позначає ліве напрямок. «Правицею» називали праву руку. Лінгвісти вважають, що це слово прийшло в слов’янську мову з праиндоевропейского, «daksinas» – спритний, правий.
Пальці раніше називали перстами. Причому незалежно від того, де вони були розташовані, на руках або ногах. Рука ж означала долоню.
Ногу в давнину називали «пех». Від цього древнього слова утворилися слова: «пішки», «піхота». А «ногою» раніше називали копито, і мабуть в жарт таку назву отримала і людська кінцівку. Даль вважав, що різні частини ніг іменували по-різному: гача – ділянка від коліна до стегна, глезна – гомілка.
Выя, шуйца и глезна: как называли части тела в Древней Руси
Плече – початкове значення – «плоский, широкий». На загальнослов’янській називали – «рамо». А ще існує давній вислів «брати під м’яз (у просторіччі – мишку», тобто у руки було і таке значення. Так з’явилася назва «подмышка».
Тіло як загальне поняття іменували «плоть». Стегна і поперек називали «чреслами», про це зазначено в «Тлумачному словнику Ожегова. Лінгвісти припускають, що це слово походить від праслов’янського «čerslo» («перегородка»).
«Черево», «черево», «утроба» – це черевна порожнина. Лінгвісти вважають, що це слово на загальнослов’янській означало «опукле місце».
А смачне слово «персі» означало жіночу груди, від шиї до живота…