Вчені довели, що бактерії, що мешкають в шарі відкладень на дні морів і океанів, утворюють «суперорганизм», завдяки чому виявляються здатні передавати один одному енергію поживних речовин на більші відстані, і вважають, що це відкриття може бути використане для вироблення електроенергії.
Група вчених під керівництвом Ларса Пітера Нільсена з Орхуського університету в Данії вперше зуміла показати, що бактерії на дні морів і океанів здатні передавати один одному електроенергію на великі відстані, за рахунок чого одні з них, що знаходяться в умовах відсутності кисню на великій глибині в грунті, поглинають сірководень, тоді як інші, що знаходяться на поверхні дна, отримують надлишкову енергію цього процесу у вигляді електрики, і віддають її розчиненим у воді молекул кисню, завершуючи тим самим живильний цикл.
Такий процес вироблення енергії бактеріями називається окислювально-відновною реакцією. В ході нього поглинається сірководень H2S, який з допомогою розчиненого у воді кисню О2 окислюється бактеріями до води Н2О і вільної сірки S. Енергія цього процесу використовується мікроорганізмами для переробки поживних речовин.
На морському дні сірководень, кисень розподілені нерівномірно: сірководень міститься у великій кількості в глибині донних відкладень, тоді як кисень присутній тільки в що знаходиться над шаром відкладень стовпі води.
Нільсен показав, що це не заважає мікроорганізмів на дні моря успішно поглинати сірководень і отримувати енергію, беручи участь у процесі так званого «электросимбиоза». Сам процес полягає в тому, що знаходяться в глибині грунту бактерії виконують половину процесу з переробки сірководню в енергію: ефективно розщеплюють сірководень з виділенням вільних електронів. Ці вільні електрони потім якимось чином передаються по ланцюжку від бактерії до бактерії на поверхню, де з допомогою бактерій, з сірководнем навіть не контактували, виявляються пов’язані вільним киснем.
Необхідну енергію для життя таким чином отримують всі мікроорганізми, навіть ті, які не мають безпосереднього доступу до сірководню або кисню.
На думку вчених, бактерії «розподіляють обов’язки» поглинання сірководню, його розкладання, передачі електроенергії на велику відстань (декілька сантиметрів донного ґрунту, що приблизно у 20 тисяч разів перевищує розміри самих бактерій) та взаємодії з киснем.
Автори статті вважають, що спостережувана передача енергії між бактеріями відбувається з використанням ними спеціальних нанометрових «проводів» – білкових виростів на поверхні їх оболонок, здатних передавати електрику. Втім, довести наявність таких «проводів» і є завданням подальших дослідницьких робіт, повідомляє РИА Новости.
