Дослідники розібралися в походженні неолітичних мешканців Британії, які почали займатися фермерством, йдеться в Nature Ecology&Evolution. Виявилося, що вони були нащадками фермерів, які прийшли в Європу з берегів Егейського, а потім уздовж Середземноморського узбережжя дісталися спочатку до Іберійського півострова, а потім і до Британських островів.
Перехід від полювання і збиральництва до фермерства є одним із найважливіших процесів у розвитку людства, і тому вчені приділяють багато уваги цьому процесу. Імовірно, в Європі землеробство і скотарство з’явилося разом з фермерами з узбережжя Егейського моря (Эгейскими неолитическими фермерами). Вони прийшли в інші частини континенту двома шляхами: уздовж Середземноморського узбережжя і через центральну частину в Північну Європу. По дорозі фермери змішувалися з місцевими мешканцями — мезолітичними мисливцями-збирачами.
Якщо з континентальною частиною Європи ситуація приблизно зрозуміла, те що відбувалося у Великобританії — до сих пір до кінця не ясно. Фермерство виникло там приблизно на тисячу років пізніше, ніж на сусідніх територіях на континенті. Генетичні дані про мисливців-збирачів, що мешкали на острові в мезоліті, теж відсутні. Близько шести тисяч років тому тут різко змінилася матеріальна культура, з чим згодні всі археологи, але що послужило причиною її зміни, міграція або запозичення нових технологій, незрозуміло.
Британські та американські дослідники під керівництвом Девіда Рейху (David Reich) з Гарвардської медичної школи, Марка Томаса (Mark G. Thomas) з Університетського коледжу Лондона і Ієна Барнса (Ian Barnes) з Музею природної історії в Лондоні вирішили розібратися в цьому питанні. Для цього вони отсеквенировали і проаналізували геноми шести мезолітичних мисливців-збирачів, які жили на острові 10,75–5,8 тисячі років тому, 16 неолітичних фермерів, останки яких датувалися періодом 5,9–4,3 тисячі років тому. Також вчені проаналізували вже відомі геноми 51 неолітичного жителя острова, 67 їх сучасників з континентальної Європи і геноми 300 осіб з 142 популяцій, які зібрали в рамках The Simons Genome Diversity Project.
Виявилося, що близько шести тисяч років тому одну популяцію на острові Великобританія змінила інша. Люди, що жили раніше цього часу, генетично були схожі на мезолітичних мисливців-збирачів з Скандинавії та Західної Європи (їх останки були знайдені, зокрема, у Франції, Іспанії та Люксембургу). Остров’яни, які жили пізніше шести тисяч років тому, були генетично схожі з неолитическими жителями Центральної Європи і Іберійського півострова. При цьому вони на 74 відсотки були генетично схожі на Егейських неолітичних фермерів.
Щоб з’ясувати, звідки в геномі неолітичних остров’ян з’явилося егейське «спадщина», і яким чином на острові з’явилися неолітичні переселенці, автори дослідження проаналізували схожість геномів остров’ян і жителів Центральної Європи і Іберійського півострова, які жили в ранньому неоліті. Виявилося, що древні британці були більше генетично схожі на жителів Іберії. Це, на думку вчених, говорить про те, що британські переселенці відбулися від фермерів, що рухались уздовж Середземноморського узбережжя.
Також дослідники оцінили час, коли прибульці з континенту змішалися з мезолітичними мисливцями-збирачами у Великобританії і звідки вони з’явилися на острові. Це, ймовірно, відбулося в період 5,98–5,72 тисячі років тому. На те, щоб зайняти всю Великобританію, включаючи сусідні Оркнейські острови, у переселенців пішло від 59 до 386 років.
Пару років тому ця ж група вчених з’ясувала, що сталося з неолитическими фермерами потім. Близько 4,4 тисяч років тому їх витіснили прийшли з континенту представники культури дзвоноподібних кубків. Вони ж «подарували» остров’янам світлішу шкіру.
