Як США захоплюють економіку Росії. На прикладі «Русала»

0
398


Російський алюмінієвий гігант «Русал» інвестує 200 млн доларів на будівництво найбільшого в США заводу, який займеться прокатуванням російських алюмінієвих слябів для американського автопрому. Ще недавно подібне було складно собі уявити, однак тепер Вашингтон не тільки ставить під контроль цю галузь в Росії, але і буде користуватися її благами.
Автор:
Кучер Єгор
Якщо говорити про останні перипетії в житті найбільшої в Росії алюмінієвої компанії «Русал», потрібно мати на увазі, що вона і раніше не була в повному розумінні слова російською. Компанія входить в офшорний холдинг En+, зареєстрований на острові Джерсі. Тепер же компанія не належить Росії абсолютно, так як ключові кандидатури в раду директорів холдингу затверджуються Мінфіном США, а олігарх Олег Дерипаска майже повністю втратив у ній контролю за умовами угоди з Вашингтоном заради зняття санкцій з компанії.
Справами En+ заправляє британський лорд Грегорі Баркер, адже холдинг володіє найбільшими енергетичними активами в Сибіру, компанією «Євросибенерго». Тепер американському раді директорів підконтрольні і вони. Царгород раніше докладно розповідав, як США реалізували план з вилучення «Русала» і інших активів Дерипаски у Росії.
Російський Мінфін, між тим, вже намагався «врятувати» «Русал» і інші компанії олігарха від санкцій. Уряд то озвучувало амбітні плани щодо підтримки алюмінієвої галузі країни, зробивши пріоритетною закупівлю алюмінію у «Русала», то узгоджувало надання преференцій для «Групи ГАЗ» при держзакупівлях. Однак нерідко при правильній постановці питань виникали проблеми: виведення з-під санкцій «Русала», як і холдингу En+ разом з вхідними в нього російськими енергетичними та автомобілебудівними активами, всякий раз означав важкі удари по іншим підприємствам та суміжних галузях. Ніяких дієвих кроків з квітня 2018 року, по суті, зроблено не було.
І ось ми отримали те, що отримали. «Русал» став американською компанією і, що цілком логічно, починає відповідним чином поводитися.
Как США захватывают экономику России. На примере «Русала» россия
Найважливіша інвестиція
15 квітня стало відомо, що «Русал» готовий здійснити найбільшу інвестицію в американську економіку. Як пише ділове видання Wall Street Journal, компанія виділить 200 млн доларів на будівництво в США заводу з переробки алюмінієвих слябів — прокатки з них аркушів. Про це також повідомила сама компанія в заяві, поширеній на Гонконгській біржі.
Російський алюмінієвий гігант «Русал» планує інвестувати 200 млн доларів в прокатний стан у штаті Кентуккі, який стане найбільшим алюмінієвим заводом, побудованим в США майже за чотири десятиліття,
— пише Wall Street Journal.
Проектом займається стартап Braidy Industries Inc, який вклав у нього 1,7 млрд доларів. Мета — забезпечити прокатним алюмінієм з Росії американську автомобільну промисловість. Wall Street Journal зазначає, що відкриття прокатного заводу в США стане поворотним моментом. Введення Вашингтоном 10-процентного мита на імпортний алюміній позначилося на вартості сировини для виробників. Тепер же алюмінієві сляби з Росії можуть бути перетворені в тонкі листи для автопрому та інших цілей.
«Після десятиліть стагнації продажів алюмінієвого листа для банок та інших основних продуктів прокатні компанії в США прагнуть до виробництва високоякісного листа для кузовів автомобілів. Автовиробники все частіше замінюють на сталь алюміній, тому що він легше. Зростання мит і підвищив вартість алюмінію іноземного виробництва, що призвело до більш високої цінової політики на ринку, де виробничі потужності вже обмежені», — пише газета.
«Русал» є другим за величиною в світі виробником необробленого алюмінію. Як повідомила компанія Braidy, компанія буде поставляти на новий завод до 200 тис. метричних тонн алюмінію іноземного виробництва в рік. В основному поставки підуть з Тайшетського алюмінієвого заводу, який зараз будується в Сибіру.
«Ми вважаємо, що такого роду партнерство ми могли б відтворити по всьому світу», — наводить видання заяву лорда Грегорі Баркера.
У планах — підписання десятирічного контракту на постачання алюмінію для переробки в США. Така угода зробило б «Русал» найбільшим постачальником необробленого алюмінію в США, де у компанії немає свого виробництва. «Русалу» буде належати 40% акцій дочірньої компанії Braidy, що експлуатує комбінат. Угода поки знаходиться на розгляді і повинна бути схвалена членами ради директорів Braidy і En+.
Значення для США
Здавалося б, «російська» компанія розширює, таким чином, свою присутність на зарубіжному ринку. Тим більше в умовах колосального затоварення власних складів непроданим алюмінієм. Цьому можна тільки радіти? Немає. І справа тут в тій доданої вартості, яку в США отримає російський (на цей раз без лапок) алюміній, і якої він не отримає в Росії.
Замість того щоб будувати заводи по переробці алюмінію в нашій країні, таке підприємство з’явиться в США. І додана вартість буде саме там, буде розвивати американську економіку, а не російську. Для США це тим важливіше, ніж до більш серйозних наслідків призведуть підвищені мита на сталь і алюміній (25% і 10% відповідно), які в 2018 році запровадив президент США Дональд Трамп.
Как США захватывают экономику России. На примере «Русала» россия
Президент США Дональд Трамп..
Він заявляв тоді, що постановка бар’єру для імпорту сталі і алюмінію буде стимулювати створення в США нових підприємств замість закупівлі вже переробленого алюмінію за кордоном. Це призвело до початку війни мит США з Європою, яка вирішила відповісти на ці дії Вашингтона.
Наслідки виявилися не такими райдужними — мита США призвели до зростання цін на внутрішньому ринку. Необхідно було шукати вихід, і його знайшли. Варто захопити у Росії «Русал», щоб одержувати алюміній безпосередньо і переробляти його вже в США. Wall Street Journal недарма так помпезно пише про інвестиції «Русала» як про наріжному камені зниження цін на алюміній для американських автовиробників. Враховуючи потреби американської промисловості, включаючи потреби того ж Boeing в російському алюмінії, можна сміливо сказати, що ефект буде мультиплікативним. Нижче вартість сировини, нижче вартість переробки і закупівельні ціни для споживачів в Америці.
Останній прокатний стан, побудований в США, був відкритий в Логане (той же штат Кентуккі) аж у 1983 році. У планах стартапу Braidy — провести в США алюмінієву революцію. Планується закупити ефективне обладнання для виробництва листів з алюмінію, щоб потім зробити завод Braidy найдешевшим виробником на ринку як мінімум на п’ять років.
Зростаючий попит з боку автомобільної промисловості неминуче приверне інші компанії для інвестування в нове виробництво. Це може в кінцевому підсумку призвести до надлишку і знизити ціни на алюмінієві автопокришки. Особливо якщо в найближчі роки відбудеться спад автовиробництва або автомобільні компанії зіткнуться з тиском, щоб машини були більш економічними за рахунок зменшення їх ваги. Словом, все взаємопов’язане.
У проекті бере участь і штат Кентуккі — він інвестував 15 млн доларів і запропонував ще 15 у якості стимулів економічного розвитку. Очікується, що завод дасть 1,5 тис. робочих місць, а постійно на підприємстві будуть працювати близько 600 співробітників. Завод може бути запущений вже в 2020 році.
А що у нас?
Перше і найголовніше — все вищеописане можливо лише завдяки «Русалу» і російському (на відміну від юрисдикції компанії) алюмінію. Всі «танці з бубнами», які вживало російський уряд, ні до чого не привели. Точніше, призвели до того, що долю «Русала» і російського алюмінію тепер вирішують у Вашингтоні. Що ж сталося, якщо дивитися на подію не тільки через призму економіки?
«Русал» — добре структурована компанія з великими активами не тільки в Росії, але і по всьому світу. Але її дуже легко атакувати. Досить було заборонити компаніям перевозити вантажі для «Русала» під загрозою вторинних санкцій, і все почало розсипатися. Тобто американці, на їх погляд, відпрацювали дуже успішно технологію, яку можна масштабувати на інші компанії, на інші ринки, і не тільки російські,
— розповів Цесарограда президент Центру системного прогнозування Дмитро Мітяєв.
На його думку, США розв’язали війну проти Росії за доступ на глобальні ринки, які Вашингтон вважає своїми. І перехід «Русала» в американські руки став наслідком перерозподілу цих ринків, у тому числі між США і Великобританією. Згадаймо Грегорі Баркера, колишнього міністра енергетики Великобританії, який поки ще контролює En+.
У раді директорів En+ раніше був один з Ротшильдів, а банк Ротшильдів, до речі, брав участь у відмову «Русала» від Росії за так званим «планом Баркера». Ротшильд в раді директорів не подружився з Дерипаскою, тому останнім і не пощастило.
Как США захватывают экономику России. На примере «Русала» россия
Олег Дерипаска..
Росію почали тиснути превентивно. Мова йде саме про те, щоб в цей горезвісний сліпий траст Мінфіну США забирати все, що клієнт готовий віддати. І це у них може вийти, судячи з заяв нашого міністра фінансів, який конструктивно взаємодіє із Заходом, навіть не обговорюючи,
— вважає Мітяєв.
Перший віце-прем’єр і міністр фінансів Росії Антон Силуанов, дійсно, раніше навіть хвалився планом, який дозволив вивести «Русал» з-під санкцій. Він вважає, що аналогічно можна працювати з «Групою ГАЗ» Дерипаски, а переговори про це з Мінфіном США вже йдуть.
В результаті ми бачимо те, що в саму пору назвати терміном «вашингтонський змова». Тому що в ньому беруть участь багато російські олігархи, які не хочуть втрачати свої компанії і прибуток повністю, і тому, як Дерипаска, будуть згодні віддати левову частку контролю в руки Мінфіну США. Саме тому новий завод «Русала», який буде давати не алюміній, а його прокат, побудують в США, а не в Росії.
Також відбувається, можна сміливо назвати «повзучою окупацією». Рейдерське захоплення «Русала» американцями носить прецедентний характер. За цією ж схемою можна прибрати до рук і інші великі російські підприємства і банки. В цілому ця «окупація» означає, що Росія може перетворитися на сировинний придаток Заходу, а все виробництво і додана вартість будуть там. Зараз же американцям починає служити величезна і найважливіша галузь російської промисловості — алюмінієва.