Нове дослідження, проведене палеонтологами Єльського університету та Університету Стоні Брук, перевернуло наші уявлення про еволюцію польоту у птахів. Виявлені в пустелі Гобі, Монголія, скам’янілості двох видів птахоподібних динозаврів пролили світло на загадку, що оточувала походження і функцію гороховидной кістки зап’ястя – елемента, який грав ключову роль у розвитку польоту.
Таємниця еволюційної головоломки: гороховидная кістка і її міграція
Довгий час походження цієї незвичайної кістки залишалося предметом наукових суперечок. Дослідники вважали, що вона є сесамоподібної кісткою, подібної колінної чашечки, але не змогли зрозуміти, як вона могла опинитися в зап’ясті. Тепер же, завдяки ретельному аналізу скам’янілостей, стало ясно: гороховидная кістка зробила дивовижну подорож – вона спочатку виникла в мускулатурі руки, а потім, з часом, перемістилася в зап’ясті, замінюючи ліктьову кістку. Цей еволюційний зсув мав глибокий вплив на спосіб використання крил.
Автоматична магія польоту: функція і значення гороховидной кістки
У сучасних птахів гороховидная кістка грає критично важливу роль в автоматизації процесу польоту. Її розташування забезпечує складні зв’язки, що дозволяють крилу автоматично складатися при згинанні ліктя. Форма кістки, з характерним V-подібним вирізом, забезпечує надійну фіксацію кісток руки, запобігаючи їх вивих під час польоту – надійний механізм захисту під час активних маневрів в повітрі. Це складна система, що дозволяє птахам здійснювати польоти з вражаючою точністю і маневреністю.
Дивовижні знахідки в пустелі Гобі: два скам’янілих свідчення
Ключовим моментом дослідження стало виявлення двох бездоганно збережених скам’янілостей зап’ястя тероподів: троодонтида (родича велоцираптора) та Citipati CF. osmolskae (овірапторид з довгою шиєю і беззубим дзьобом). Палеонтолог Алекс Рубеншталь підкреслює складність роботи з дрібними кістками зап’ястя, які часто деформуються в процесі скам’яніння. Однак, завдяки вдалому положенню кісток в скам’янілостях, дослідники змогли отримати цінні відомості про їх структуру і функції.
Новий погляд на еволюцію польоту: походження від Пеннараптор
Результати дослідження привели вчених до перегляду гіпотез про походження пташиного польоту. Згідно з новою інтерпретацією, еволюція горохової кістки та її адаптація до польоту відбулися в більш ранній період, ніж вважалося раніше, серед Пеннараптор – групи тероподових динозаврів, що включає велоцирапторів, троодонтидів та овірапторозаврів. Ці динозаври демонстрували ознаки, характерні для птахів, такі як оперення і розвинені крила, що свідчить про те, що експерименти з польотом почали відбуватися вже в їх середовищі.
Шок для науки: передбачення пташиного польоту
Доктор Джеймс Наполі, вчений Стоні Брук, зазначає, що цей мігруючий гороховидний динозавр не харчувався м’ясом, і це відкриття викликає безліч питань. На думку дослідників, поява автоматизованих механізмів, виявлених у сучасних птахів, могло стати можливим завдяки міграції гороховидного суглоба в променезап’ястковий суглоб.
Еволюційні тенденції в анатомії тероподів
Дослідники відзначають, що за останні десятиліття наші знання про анатомію та еволюцію динозаврів тероподів значно зросли. Багато” пташиних ” рис, таких як тонкостінні кістки, збільшений мозок і пір’я, зараз знаходяться в більш широких групах динозаврів тероподів. Результати нового дослідження підтверджують цю тенденцію, показуючи, що будова зап’ястя птахів слід топологічним закономірностям, закладеним при походженні Pennaraptora.
Нове дослідження було опубліковане 9 липня 2025 року в журналі Nature:
J.J. Napoli et al. Forelimb teropod wrist reconfiguration preceded avian flight emergence. Nature, published online 9 July 2025; doi: 10.1038/s41586-025-09232-3
