Життя на нашій планеті-це танець в постійній взаємодії з випромінюванням, як від земних глибин, так і з космічних просторів. Радіоактивність гірських порід тихо згасає мільярдами років, а космічна радіація коливається, немов дихання галактики, у міру нашої подорожі крізь Чумацький Шлях. Однак, час від часу, сцена змінюється кардинально. Вибухи наднових, грандіозні Зоряні катаклізми, вливають в цей танець нову, неймовірно потужну енергію.
Наднова в Кентаврі: Зоряний камінь у часі
Приблизно 2.5 мільйона років тому така сцена розігралася в сузір’ї вовчака верхнього Центавра, де група масивних зірок, віддалених від нас на 457 світлових років, кипіла життям. Серед них, одна зірка, подібно гігантському космічному компасу, зробила незворотний вибух – наднову. Цей катаклізм, швидше за все, стався поблизу так званої ob-асоціації – зоряної фабрики, що породжує потужні вітри і формує гігантські “надпузирі” з гарячої плазми. Наша Сонячна система, немов корабель в космічному океані, в цей момент проходила через один такий міхур – місцевий міхур, багатий зоряним пилом і таємничою енергією.
- Шепіт Минулого: Залізо-60– Приблизно 6.5 мільйона років тому ми вже перетнули оболонку цього міхура, наситивши Землю радіоактивним залізом-60, народженим в серцях підривали зірок. Це “Шепіт минулого” відображений в нашій геології.
- Вибух Близькості– Між 2 і 3 мільйонами років тому та сама наднова в Центаврі освітила нашу планету потужним потоком космічних променів протягом цілих 100 000 років. Цей епізод, немов блискавка в зоряному небі, пояснює раніше помічений, але не зрозумілий астрономами сплеск радіації.
Радіаційноопсһапде і еволюційна мутаціяЦя космічна бомбардування, подібно прискорювача еволюції, не могла залишитися без впливу на живі організми. Як підкреслює астроном Кейтлін Ноджірі, провідний автор дослідження, радіація-руйнівник ДНК, двигун мутацій. Саме в цей час, згідно з незалежними дослідженнями вірусного різноманіття в африканських озерах рифтової долини, спостерігається різкий стрибок вірусної диверсифікації. Хоча прямий причинно-наслідковий зв’язок ще не доведений, тимчасовий збіг малює захоплюючу картину: космічна катастрофа, випромінювання та прискорений еволюційний віраж вірусів на Землі.
Ця історія-нагадування про те, що життя на нашій планеті – це не ізольований процес, а динамічна симфонія, де космічні події залишають незгладимий відбиток на генетичному коді самого малого, аж до вірусних частинок. Наднова в Кентаврі, як далекий акорд у цій симфонії, лунала в еволюційній історії вірусів мільйони років потому.
