Ключовий розробник Закону про чисте повітря 1970 року, Томас Йорлинг, не згоден із твердженням адміністрації Трампа у тому, що закон дозволяє регулювати викиди парникових газів. Йорлінг стверджує, що законодавство було “навмисно написано з урахуванням гнучкості”, передбачаючи майбутні наукові відкриття про забруднюючі речовини. Ця суперечка тепер лежить в основі зусиль адміністрації щодо ослаблення екологічних норм по всій країні.
Початковий Зміст
Закон про чисте повітря був розроблений в епоху, коли зміна клімату ще не була повністю зрозуміла, але Йорлінг та його колеги знали, що наука буде прогресувати. Закон був розроблений так, щоб адаптуватися до нових забруднюючих речовин без необхідності постійного втручання Конгресу. Законодавці, включно з республіканцями, наполягали на створенні закону, захищеного від часу: вони не хотіли повертатися до Конгресу щоразу, коли виникала нова загроза.
Розворот Агентства з охорони навколишнього середовища
У лютому Агентство з охорони навколишнього середовища (EPA) скасувало рішення 2009 року про «встановлену небезпеку», яке підтвердило, що парникові гази становлять небезпеку для здоров’я людини. Це фактично демонтувало федеральні повноваження щодо регулювання викидів від транспортних засобів та електростанцій. Це рішення викликало юридичні проблеми з боку демократичних штатів та екологічних груп, і справа, ймовірно, потрапить до Верховного суду.
Двопартійна Спадщина
Позиція Йорлінг різко відрізняється від сучасної республіканської точки зору. Однак він був основним радником республіканських сенаторів під час опрацювання закону в 1970-х роках. Така двопартійна співпраця, колись звичайна справа, тепер є рідкістю в американській політиці. 85-річний Йорлінг, виступаючи зі свого будинку в Массачусетсі, наголошує, що адаптованість закону була “навмисною”, а не випадковою.
“Ми не хотіли щоразу повертатися до Конгресу, коли виявлялася нова забруднююча речовина.”
Юридична битва за сферу дії Закону про чисте повітря — це не лише питання регулювання, а й питання про те, чи може закон, якому півстоліття, ефективно вирішувати екологічні проблеми ХХІ століття. Результат цієї справи змінить майбутнє кліматичної політики США.
