Хоча більшість істот, яких ми вважаємо розумними — собаки, дельфіни, ворони — мають мозок, деякі морські тварини цілком обходяться без нього взагалі. Медузи, морські зірки, морські їжаки та актинії не мають централізованих скупчень нервових клітин, які ми називаємо мозком. Проте вони демонструють дивовижні здібності добувати їжу, уникати небезпеки та розумно реагувати на навколишнє середовище. Отже, чи справді ці «безмозкі» створіння «мислять»?
Це питання викликає захоплюючу дискусію серед вчених про те, що таке мислення. Виявляється, навіть без централізованого мозку багато тварин мають складну нервову систему, здатну до складної поведінки.
Замість мозку медузи, актинії та подібні тварини мають розсіяні нервові мережі. Це в основному взаємопов’язані мережі нейронів, поширені по всьому тілу, зосереджені вздовж щупалець. Ця децентралізована мережа дозволяє цим організмам обробляти інформацію про сенсорні подразники та ініціювати скоординовані реакції, такі як плавання, жалення, годування та скорочення м’язів. Думайте про це як про комплексну систему датчиків і реагування, а не як про центральний командний пункт.
Дивно, але цей простий дизайн підтримує складне навчання. Дослідники показали, що актинії морські зірки здатні формувати асоціативну пам’ять. Вони навчили ці морські анемони пов’язувати нешкідливий спалах світла з легким електричним розрядом. Зрештою, лише світло викликало їх скорочення — явний доказ вивченої асоціації. Інше дослідження показало, що актинії можуть навіть розпізнавати генетично ідентичних сусідів після повторних взаємодій, пом’якшуючи їхню агресивну територіальну поведінку по відношенню до «родичів». Це говорить про вміння відрізняти себе від незнайомців.
Додаткові докази отримані від коробчатих медуз. Експерименти показали, що вони можуть пов’язувати візуальні підказки з фізичними відчуттями, такими як зіткнення з об’єктами, покращуючи навички орієнтування на перешкодах. Деякі вчені навіть стверджують, що навчання може відбуватися на рівні окремих нейронів!
Отже, якщо ці істоти демонструють здатність до навчання та пам’ять — риси, які часто асоціюються з мисленням, — чи слід вважати їх мислячими? Це питання переносить нас у філософську сферу, оскільки «мислення» саме по собі не має загальноприйнятого визначення. Вчені зазвичай використовують термін «пізнання», який охоплює ширші можливості обробки інформації, такі як розпізнавання образів, прийняття рішень і формування пам’яті.
Якщо пізнання розуміти як будь-яку зміну в поведінці, яка виходить за рамки основних рефлексів, то ці безмозкі тварини, безумовно, демонструють це. Проте більш складні когнітивні здібності — потенційно пов’язані зі свідомістю чи самосвідомістю — залишаються відкритим питанням.
Сам факт того, що ці тварини процвітали сотні мільйонів років без мозку, тоді як незліченна кількість видів, що несуть мозок, вимерли, свідчить про те, що їхня децентралізована нервова система надзвичайно ефективно адаптується до мінливих умов навколишнього середовища. Можливо, «мислення» може проявлятися в різноманітних формах, які виходять за межі нашого орієнтованого на людину розуміння.
