Вчені експериментують із новим підходом до боротьби як із глобальним потеплінням, так і підкисленням океану: додавання лужних речовин — по суті «антацидів» — безпосередньо до морської води. Недавні випробування, проведені дослідниками з Океанографічного інституту Вудс-Хоула, включали викид понад 60 000 літрів гідроксиду натрію (каустичної соди) у затоку Мен, позначеного червоною фарбою для відстеження.
Проблема: підвищення кислотності
Океани поглинають приблизно третину спричинених діяльністю людини викидів вуглекислого газу, пом’якшуючи потепління атмосфери. Однак це поглинання має високу ціну. Розчинений вуглекислий газ реагує з морською водою з утворенням вугільної кислоти, яка знижує рН океану та зменшує його здатність поглинати вуглець. Це підкислення становить серйозну загрозу морським екосистемам і більш ніж одному мільярду людей, які залежать від рибальства.
Рішення: підвищення лужності океану
Підвищення лужності океану (OAE) має на меті протидіяти підкисленню шляхом підвищення pH океану. Це дозволяє океану зберігати більше вуглецю протягом тисяч років. Хоча OAE не є окремим рішенням — різке скорочення викидів залишається критичним — експерти погоджуються, що поточних зусиль недостатньо для запобігання небезпечним сценаріям потепління.
Експеримент: тестування в реальному житті
У серпні дослідники розмістили кораблі та підводних роботів у басейні Вілкінсона, за 80 кілометрів від Массачусетса. Вони випустили лужні розчини, піднявши рН шестимильної ділянки океану з 7,95 до 8,3 за п’ять днів. Експеримент відстежував ефекти, коли pH повертався до нормального рівня після втручання.
Чому це важливо?
Океани займають 70% поверхні Землі та відіграють важливу роль у регулюванні клімату. Враховуючи масштаби проблеми, широкомасштабне втручання в океан стає дедалі ймовірнішим. Незважаючи на суперечливість, OAE є потенційно важливим доповненням до скорочення викидів.
Кінцева мета полягає в тому, щоб запобігти катастрофічним кліматичним переломним точкам, включаючи екстремальні погодні явища, втрату видів і повсюдний дефіцит ресурсів, які експоненціально погіршуються після порогу потепління на 2°C. Питання більше не в тому, чи ми маніпулюємо хімією планети, а в тому, як і в якому масштабі.
