Недавнє пошкодження головного космодрому Росії для пілотованих запусків загрожує майбутньому Міжнародної космічної станції (МКС). Важлива допоміжна структура на космодромі Байконур, єдиному об’єкті, здатному запускати пілотовані місії, зруйнувалася, що потенційно призвело до того, що стартовий майданчик вийшов з ладу на два роки. Це ставить NASA перед важким вибором: взяти на себе збільшені витрати та відповідальність за підтримку працездатності МКС або ризикувати її знищенням.
Інцидент стався після успішної стиковки корабля “Союз” з МКС 27 листопада. Під час перевірки після запуску виявилося обвалення багаторівневої опорної конструкції, що призвело до пошкодження самого стартового майданчика. У «Роскосмосі» кажуть, що ремонт буде проведено «найближчим часом», але незалежні експерти оцінюють затримки до двох років.
Чому це важливо: Стартовий майданчик №6 на Байконурі унікальний. Інші російські космодроми – Плесецьк і Східний – не підходять для пілотованих польотів на МКС через орбітальні обмеження або відсутність інфраструктури. Це створює єдину точку відмови для проекту, який уже близький до кінця свого життя.
Спочатку МКС планувалося вивести з експлуатації в 2020 році, але продовження дозволило їй залишитися на орбіті. Поточні плани передбачають контрольований вихід з орбіти до 2030 року, який закінчиться вогняним руйнуванням атмосфери в 2031 році. Без російської підтримки НАСА доведеться або значно збільшити фінансування, або дозволити МКС швидко зношуватися.
Однак Сполучені Штати мають стратегічні стимули підтримувати МКС у робочому стані. Без негайної заміни (комерційні станції чи місячні бази ще багато років), вихід МКС позбавить США та Європу можливостей орбітальних досліджень, тоді як китайська космічна станція процвітає.
«Це виглядало б погано», — каже космічний експерт Давіде Амато. «І, очевидно, ця платформа підтримує безліч неймовірних досліджень, тому це буде величезною втратою».
МКС була розроблена таким чином, щоб вимагати міжнародного співробітництва: російський сегмент надає критично важливі орбітальні послуги, тоді як американський сегмент постачає електроенергію. Жоден з них не може працювати самостійно. Напруженість між Росією та Заходом, особливо після 2014 року, ускладнила цю взаємозалежність.
Якщо Росія повністю вийде з проекту, NASA доведеться взяти на себе відповідальність за паливо, постачання і, можливо, російський орбітальний сегмент. Бюджетні обмеження – це вже проблема. Роскосмос поки не прокоментував масштаби збитків, а ESA/CSA не відповіли на запити.
Речник NASA Джимі Рассел підтвердив поточну співпрацю з Роскосмосом, але відмовився обговорювати плани на випадок непередбачених обставин. Капсула SpaceX Dragon пропонує альтернативне рішення для запуску, потенційно позбавляючи США залежності від Росії, яка існувала з моменту виходу з експлуатації космічного човника.
Хоча це складно з точки зору логістики, NASA може перенести операції по запуску SpaceX. Більшою проблемою буде збереження російського орбітального сегменту, що вимагає спеціальної підготовки, яку зараз мають лише космонавти Роскосмосу.
Зрештою, ситуація змушує прийняти рішення: інвестувати в збереження МКС або дозволити їй прийти в занепад. Геополітичні наслідки та наукові втрати значною мірою впливають на результат.
