Аварія на атомній електростанції «Фукусіма-1» у 2011 році створила надзвичайну навколишнє середовище, але мікробне життя всередині реактора було напрочуд… звичайним. Дослідження 2024 року показало, що бактерії, які живуть у високорадіоактивній воді зольної камери заводу, не виробили ніяких спеціальних адаптацій для боротьби з радіацією. Це не просто курйоз; Це вказує на практичну проблему виведення з експлуатації атомних електростанцій, де мікробна активність може прискорити корозію та ускладнити зусилля з очищення.
Катастрофа та її наслідки
11 березня 2011 року потужний підводний землетрус викликав цунамі, яке затопило АЕС “Фукусіма-1”. Розплавлення активної зони ядерного реактора сталося, коли морська вода залила об’єкти, що призвело до масового забруднення. Місто Окума, де розташована станція, було евакуйоване і донині залишається малонаселеним.
Несподіване мікробне співтовариство
Інженери помітили мікробні килимки, що ростуть у радіоактивній воді, що накопичується всередині корпусів реактора. Враховуючи, що екстремальна радіація зазвичай стимулює швидку еволюцію організмів, вчені очікували виявити домінування високостійких до радіації видів, таких як Deinococcus radiodurans. Натомість вони виявили, що мікробні спільноти в основному складаються зі звичайних морських бактерій родів Limnobacter і Brevirhabdus, які зазвичай харчуються сіркою та марганцем.
Чому це важливо?
Той факт, що ці мікроби не пристосувалися до радіації, свідчить про те, що рівні були недостатньо високими для вибору більш стійких штамів. Але що більш важливо, ці бактерії утворюють біоплівки: слизькі захисні матриці, які захищають їх від радіації та прискорюють корозію металів.
«Якщо мікроби, які утворюють біоплівки, мають найбільшу ймовірність вижити в радіоактивній воді, то це є передбачуваним ускладненням, яке слід враховувати під час виведення з експлуатації атомних електростанцій», — зазначили дослідники.
Наслідки для виведення з експлуатації
Виведення з експлуатації атомних електростанцій – це процес, який триває десятиліттями. Мікроби можуть посилити корозію, порушити структурну цілісність і ускладнити очищення через зниження видимості у воді. Мікробам Фукусіми не потрібні були екстремальні адаптації, щоб вижити; вони просто використовували середовище, в якому могли процвітати звичайні бактерії.
Це відкриття підкреслює, що навіть без драматичних еволюційних змін життя мікроорганізмів може становити серйозну практичну проблему для довгострокового поводження з ядерними відходами та виведення з експлуатації. Ігнорування цих стійких громад може затримати очищення та збільшити витрати.
