Астрономи зафіксували найперші моменти потужного зоряного виверження — суперспалаху — на сусідній зірці HD 22468, надаючи безпрецедентне розуміння цих потужних космічних явищ. Це перше зареєстроване спостереження жорсткого рентгенівського суперспалаху від зірки RS CVn, що надає критичні докази для перевірки існуючих теорій про те, як зірки вивільняють величезні спалахи енергії.
Складно вловити космічний феєрверк
Спостерігати зоряні спалахи як вони відбуваються надзвичайно важко. Всесвіт сповнений швидкоплинних подій, і вловити початковий викид енергії — це все одно, що передбачити, куди вдарить блискавка. Астрономи покладаються на глобальні мережі телескопів, щоб безперервно сканувати небо, сподіваючись спостерігати ці тимчасові явища в реальному часі.
Superflare HD 22468: Жорстокий вибух зірки
У листопаді 2024 року телескоп SVOM/GRM зафіксував величезний суперспалах на HD 22468. За кілька секунд зірка виділила енергію, еквівалентну сонячному випромінюванню за місяць. Це не просто більша версія сонячних спалахів; суперспалахи в тисячі або мільйони разів потужніші, здатні стерилізувати найближчі планети інтенсивним випромінюванням.
Чому це важливо: розуміння зіркового насильства
Суперспалахи виникають, коли закручені магнітні поля в короні зірки раптово розриваються та об’єднуються, вивільняючи величезну кількість енергії. Зірки RS CVn — тісні подвійні системи — особливо схильні до цих спалахів через їх сильну магнітну взаємодію.
«Жорсткий рентгенівський тригер є критичним, оскільки він показує нам самий початок події», — пояснюють автори дослідження, опублікованого в The Astrophysical Journal. «Це дозволяє нам тестувати моделі того, як ці спалахи починаються та розвиваються».
Розшифровка фізики Flash
Спостереження виявило чітку послідовність: спочатку пік жорсткого рентгенівського випромінювання, потім більш тривале м’яке рентгенівське випромінювання та оптичне світіння. Під дією теплових процесів і прискорених частинок температура злетіла до 10 мільйонів – 100 мільйонів Кельвінів. Ця послідовність підтверджує, що магнітна рекомбінація, ймовірно, є ключовим механізмом цих вибухів.
Наслідки для зіркової фізики та жилості
Детальні дані спалаху дозволяють астрономам уточнювати комп’ютерні моделі, покращуючи наше розуміння того, як зірки накопичують і вивільняють енергію. Більш точні моделі допоможуть передбачити поведінку зірок, оцінити втрату маси та придатність для життя планет, що обертаються навколо активних зірок.
Дослідження підкреслює важливість постійного моніторингу: «Ми просто довго дивимося на зірки, і іноді нам щастить», — зазначають дослідники. Це останнє спостереження є критичним кроком до повної картини зоряних феєрверків і умов, які дозволяють їм відбуватися у Всесвіті.
