Вчені з Японії ідентифікували новий гігантський вірус під назвою “ushikuvirus”, виділений з амеби з прісноводного ставка поблизу Токіо. Це відкриття не просто останнє доповнення до зростаючого списку великих вірусів, але може містити ключові підказки про те, як складне життя на Землі еволюціонувало від одноклітинних організмів до багатоклітинних форм, які ми бачимо сьогодні.
Повстання гігантських вірусів: від забутих до щоденних
Десятиліттями віруси класифікували за розміром. Початкові відкриття вірусів часто помилково приймали за бактерії через їхній несподівано великий розмір. Тепер вчені знають, що гігантські віруси зустрічаються набагато частіше, ніж вважалося раніше. Хоча точне походження залишається туманним, віруси є найпоширенішими біологічними істотами на Землі та мають глибокий вплив на всі форми життя.
Віруси – це не тільки патогени. Вони також можуть стимулювати еволюцію, передаючи генетичний матеріал між організмами та вставляючи власну ДНК у геноми господарів. До 8% геному людини складається з давніх вірусних залишків, які відіграли вирішальну роль у розвитку таких ознак, як мієлін і плацента.
Вірусний еукаріогенез: суперечлива теорія
Але найрадикальніша ідея щодо вірусів полягає в тому, що вони, можливо, спровокували найбільший стрибок в еволюції: появу еукаріотичних клітин. На відміну від більш простих прокаріотичних клітин, еукаріоти мають складну внутрішню будову, зокрема ядро, укладене в мембрану. Як відбулася ця трансформація, довгий час залишалося загадкою.
Одна теорія припускає, що ядра походять від великих ДНК-вірусів, які вторглися в доісторичні прокаріоти. У 2001 році молекулярний біолог Масахару Такемура припустив, що вірус, схожий на вірус віспи, інтегрувався в клітину-хазяїна і згодом став ядром.
Ця концепція, відома як вірусний еукаріогенез, набула популярності, коли вчені виявили, що гігантські віруси створюють внутрішні «вірусні фабрики», які нагадують еукаріотичні ядра. Нові відкриття, такі як ушікувірус, продовжують підживлювати цю дискусію.
Ushikuvirus: унікальний елемент головоломки
Ушикувірус був виявлений у вермамебі, різновиді амеби, і має спільні риси з іншими гігантськими вірусами. Однак він виділяється тим, що руйнує ядро свого хоста, а не зберігає його, поведінка, яка не спостерігається у тісно пов’язаних вірусів.
Ця відмінність важлива, оскільки вона дає підказки про еволюційні шляхи гігантських вірусів. Такемура та його команда вважають, що розуміння того, як диверсифікувалися ці віруси, проллє світло на походження еукаріотів.
«Гігантські віруси — це скарбниця, світ якої ще не повністю зрозумілий», — каже Такемура. «Одна з майбутніх можливостей цього дослідження полягає в тому, щоб надати людству нову перспективу, яка з’єднує світ живих організмів зі світом вірусів».
Відкриття ушікувірусу — це більше, ніж просто поодинока знахідка. Це ще один крок до розгадки давнього зв’язку між вірусами та еволюцією складного життя. Подальші дослідження цих таємничих істот можуть кардинально змінити наше розуміння біології.
