Вчені вперше змогли безпосередньо виявити гравітаційні хвилі від чорної діри, яка «задзвеніла» як дзвін після поглинання іншої зірки. Це революційне відкриття, оголошене співпрацею LIGO та Virgo, відкриває нові можливості для розуміння цих таємничих космічних об’єктів.
Ця подія сталася мільярди років тому, коли надмасивна чорна діра, яка в 65 разів перевищувала наше Сонце, поглинула нещасну зірку. При цьому райське ласощі не просто так зникло. Натомість речовина, що руйнується, спричинила потужні хвилі в просторі-часі, відомі як гравітаційні хвилі — збурення, передбачені Альбертом Ейнштейном більше століття тому в його теорії відносності.
Ці космічні поштовхи були виявлені обсерваторіями LIGO, стратегічно розташованими за тисячі кілометрів одна від одної в Сполучених Штатах. Унікальний сигнал, який було зафіксовано, був не лише початковим «писком», пов’язаним зі злиттям чорної діри, але й тривалим, згасаючим відлунням, яке слідувало за ним. Ці відлуння схожі на резонансні звуки після удару в дзвін — звідси і пішов термін «резонанс».
Цей дзвін – не просто розважальна акустична аналогія. Точний малюнок і тривалість цих відлунь діють як відбитки пальців, розкриваючи важливі деталі самої поглинаючої чорної діри. Аналізуючи «пісню», створену цією космічною катастрофою, фізики можуть обчислити масу, оберт і навіть внутрішню структуру чорної діри — аспекти, які раніше були приховані від прямого спостереження.
Це відкриття є значним кроком вперед у наших пошуках розуміння чорних дір та їх глибокого впливу на космос. Він надає безпрецедентні можливості для перевірки теорії відносності Ейнштейна в умовах екстремальної гравітації та вдосконалення нашого розуміння ролі гравітації у формуванні Всесвіту. Очікується, що майбутні спостереження відкриють ще більше таємниць, прихованих у цих космічних симфоніях.
