Вперше вчені успішно секвенували стародавню РНК шерстистого мамонта, який жив близько 40 000 років тому, розсуваючи межі можливого в палеогеноміці. Це відкриття, засноване на винятково добре збережених останках мамонта на ім’я Юка, знайдених у вічній мерзлоті Сибіру, пропонує унікальне вікно в біологію тварини незадовго до її смерті.
Прорив у секвенуванні стародавньої РНК
У той час як секвенування стародавньої ДНК стає все більш поширеним, відновлення РНК — набагато більш крихкої молекули — залишається серйозною проблемою. РНК деградує набагато швидше, ніж ДНК, що робить її виживання протягом десятків тисяч років малоймовірним. Проте тепер дослідники показали, що за правильних умов РНК може зберігатися достатньо довго, щоб бути секвенованим.
Чому РНК важлива: за межами геному
ДНК забезпечує план життя, але РНК — це молекула, яка виконує ці інструкції. Тоді як ДНК показує, які гени має організм, РНК показує, які гени активно використовувалися в певний час. Це розрізнення має вирішальне значення для розуміння того, як організм функціонував у останні моменти свого життя.
Справа Юкі: погляд у минуле
Секвенована РНК була отримана від Юкі, молодого самця шерстистого мамонта, виявленого в 2010 році. Аналіз його м’язової тканини виявив РНК, пов’язану зі скороченням м’язів, регуляцією метаболізму під час стресу, і навіть мікроРНК – невеликі регуляторні молекули, які контролюють експресію генів. Це свідчить про те, що Юка, ймовірно, перебував у стані фізичного стресу, коли помер, що підтверджує попередні теорії про те, що на нього могли напасти хижаки, перш ніж піддатися стихії.
Наслідки для палеогеноміки
Цей прорив має далекосяжні наслідки для палеогеноміки. Це відкриває двері для вивчення регуляції генів у вимерлих тварин, реконструкції стародавніх екосистем і навіть секвенування РНК-вірусів, що збереглися в останках Льодовикового періоду. Той факт, що РНК може виживати так довго, свідчить про те, що винятково добре збережені останки можуть містити величезну кількість біологічної інформації, яку раніше вважали втраченою назавжди.
Майбутнє дослідження стародавньої РНК
Виживання РНК у стародавніх останках є рідкісним явищем, але випадок Юкі доводить, що це можливо. Тепер у дослідників є вказівки щодо визначення ідеальних умов збереження та звуження кола пошуків для майбутніх відкриттів. Здатність секвенувати стародавню РНК може революціонізувати наше розуміння життя в минулому, надаючи інформацію, яку сама ДНК не може дати.
Це відкриття знаменує поворотний момент у палеогеноміці, доводячи, що навіть найтендітніші біологічні молекули можуть витримати випробування часом за відповідних умов. Секрети, приховані в стародавній РНК, незабаром можуть відкрити нові глави в нашому розумінні життя на Землі.
