Картини, написані маслом на полотні, часом представляють серйозну цінність, особливо якщо їм більше 100 років. Підтримувати ідеальний стан такої речі досить складно, адже на неї осідає пил, сонячне світло випалює фарби, а старовинні рами тріскаються від довгих років. На допомогу колекціонерам і поціновувачам приходять супергерої творчого світу — реставратори картин. Вони, як мультяшні чіп і дейл, завжди поспішають на допомогу і майстерно відновлюють старовинні роботи, яким не один десяток років. Автори відеоролика показують, як йде процес реконструкції старовинних полотен.
В одній з нью-йоркських реставраційних галерей два співробітники працюють над освіженням портрета едварда холланда 1895 року. За 126 років лак, яким був покритий масляний малюнок, неабияк пожовтів, ввібравши в себе пил, жир і маслянисті речовини. Це зробило картину бляклою і млявою. Дерев’яна рама, покрита розплавленим золотом, теж не в ідеальному стані і має багато тріщин, відколів і потертостей. Але талановиті майстрині готові застосувати всі свої вміння, щоб повернути твору мистецтва колишній вигляд.
Для початку картина розбирається на частини, адже полотно і рама реконструюються окремо. Майстри знімають портрет з підрамника і пропрасовують загнуті краї, пилососять їх від пилу, а потім проходяться спеціальними пористими губками по тильній поверхні полотна, прибираючи основний бруд. Лише після цього можна приступати до самого зображення. Реставратор починає з того, що ватяними тампонами, змоченими в спеціальному мильному розчині, прибирає сліди бруду, жиру і сажі з поверхні картини. Це дуже довга і копітка робота, як якщо б ви мили підлогу зубною щіткою. На цьому ж етапі ремонтуються розриви полотна за допомогою склеювання спеціальною пастою і латочок.
Щоб перевірити, як впливають очисні розчини на саме полотно, майстри використовують ультрафіолетове світло: якщо зображення стає яскраво-фіолетовим, значить, верхній шар лаку знятий і майстер дійшов до масляної основи. Кожен новий розчин тестується на непримітному шматочку картини, тільки потім, в разі позитивних результатів, пускається в дію. Як каже майстер, це його улюблена частина роботи: знімати старий жовтий шар лаку і бачити, як сантиметр за сантиметром картина знаходить свіжий вигляд. До речі, часом за старими фарбами може ховатися інший малюнок, як сталося в цьому випадку .
Після того як верхній лак повністю знятий, полотно знову прибивають на підрамник, а також покривають захисним лаком: він створить бар’єр між вихідними олійними фарбами, якими писав художник, і тими, які буде наносити реставратор, щоб зафарбувати порвані фрагменти. В самому кінці майстер покриває полотно ще одним шаром лаку. Про те, як саме відбувається реставрація рами, ви можете дізнатися подивившись відеоролик. Погляньте на цю вкрай невдалу реставрацію і ви зрозумієте, як важливо довіряти свої картини хорошим майстрам.
