Періодично в деяких ЗМІ та соцмережах спливають популярні нині омани про те періоді.
Але шановні історики, до яких ми звернулися за роз’ясненнями, розвіяли ці міфи, не залишивши від них каменя на камені. Ну, наприклад:
Всіх розумних генералів постріляли, а ті, хто залишився, завалили Німеччину трупами наших солдатів
Атака на Курській дузі
«У дев’яностих роках працювала комісія Генштабу під керівництвом генерала Кривошеєва, яка обчислювала наші втрати за донесеннями штабів різних частин і з’єднань, які надходили в Центральне бюро по обліку втрат.
На підставі цих донесень, іменних і цифрових списків загиблих було зроблено висновок, що в роки Великої Вітчизняної війни СРСР втратив безповоротно (це демографічні військові втрати, куди входять убиті, зниклі безвісти, померли від ран і не повернулися з полону) 8,6 мільйонів осіб.
Якщо брати німецькі втрати, німецькі війська втратили на східному фронті близько п’яти мільйонів чоловік. Плюс-мінус, звичайно. Наприкінці війни у німців не вівся достовірний облік втрат. Якщо до цієї цифри німецьких втрат приплюсувати втрати їх союзників, виходить, що втрати наших супротивників становлять понад 6,5 мільйонів чоловік. В цьому випадку співвідношення становить 1 до 1,3.
Ми тут бачимо, що не в два, не три, не чотири рази, не в 6 разів, як деякі наші дослідники, наприклад, Борис Соколов, стверджують.
При цьому перевищення наших втрат у чому пов’язана із загибеллю наших військовополонених у полоні: понад 60% наших військовополонених загинуло в німецьких концтаборах.
Звичайно в 1941 році було всяке, тоді наші втрати у багато разів перевищували німецькі, але з кінця 1942 року співвідношення найчастіше було зворотне», — пояснив Михайло Мягков.
Наших полонених знищували в німецьких таборах, тому що упир Сталін не підписав Женевську конвенцію
Шеренга військовополонених червоноармійців
Любителі цього твердження забувають, що Німеччина-то, на відміну від СРСР, дану конвенцію підписала, отже, повинна була піклуватися і про полонених з тих країн, які її не підписали.
Втім, це лише мала частина проблеми.
Михайло Мягков дав розгорнутий коментар з приводу полонених: «СРСР не підписав Женевську конвенцію, що, до речі, було пов’язано з тим, що в цій конвенції передбачалося, що військовополонені будуть утримуватися окремо за національною ознакою і з кадрового, що було неприйнятно для нашого інтернаціонального соціалістичного держави.
Однак СРСР заявив, що буде виконувати всі правила, пов’язані з Гаагскими конвенціями, де чітко прописувалися всі правила поводження з військовополоненими: надання допомоги пораненим і так далі.
Крім того, після початку війни Радянський Союз не раз заявляв про те, що він буде дотримуватися всіх правил, пов’язаних з утриманням ворожих полонених на своїй території.
Неодноразово вустами і Молотова, та інших наших представників, він заявляв про те, що протестує проти нелюдського змісту наших військовополонених у німецьких таборах. Тоді як до німецьким полоненим у радянських таборах ставлення було гідним.
Коли німці проводили політику масового знищення радянських військовополонених, вони проводили її за своїм ідеологічним установкам.
Наші солдати на початку війни були для них відпрацьованим матеріалом: чим швидше вони помруть від голоду, хвороб, холоду — тим вигідніше було нацистам в той період. У 1942-му ця політика дещо змінилася, бо Німеччини знадобилася робочі руки.
В Саму страшну зиму 41-42 року у німецьких катівнях загинуло більше 2 мільйонів радянських військовополонених.
Для порівняння: у німецьких таборах загинуло понад 60% наших полонених, з армій західних союзників: американців, англійців у німецьких таборах загинуло близько 4%.
Це була цілеспрямована політика на знищення радянських полонених».
Наші діди перемогли в тій війні всупереч Сталіну
Радянські танкісти на ІС-2 і Т-34 радіють Перемозі. Берлін, 9 травня 1945.
«Це логічне міркування мені не цілком зрозуміло, — говорить Олександр Дюков. — Можна все, що завгодно, уявити, як вчинене всупереч. Наприклад, що Радянський Союз був створений всупереч Леніну, або, що громадянську війну білі програли всупереч Колчака.
Всупереч Хрущову запустили супутник, всупереч Армстронгу висадилися на Місяці. Будь-яка дія або подія, воно має причини, слідства і ніколи не здійснюється всупереч чомусь, якщо це „всупереч“ не супротивник, з яким під час бойових дій борються».
Дмитро Строганов
