Гидке каченя Іл-112В

0
31

З моменту першого випробувального польоту Іл-112 минув деякий кількість часу, яке дозволило і подивитися на те, що кажуть інші, і поговорити з тими, хто має безпосереднє відношення до польоту. Тобто з співробітниками ВАЛТ.
Але, по-перше, мені хотілося б задати очевидний таке питання всім, хто кинувся критикувати літак. А, власне, чого ви очікували?

Давайте підемо по порядку. А значить, йдемо на якійсь машині часу на 20 років тому, в самий початок двотисячних, коли почалися перші роботи по літаку на папері.
Сам шлях Іл-112В був досить непростий, втім, чогось такого, незвичайного, у цій історії, мабуть, не було, за винятком проміжного фіналу.
Отже, поїхали.
2001 рік. Початок НДДКР за проектом Іл-112В.
2004 рік. Проект літака Іл-112В переміг у конкурсі на розробку легкого військово-транспортного літака проведених Міноборони РФ.
2005 рік. У ЗМІ потрапляють цифри від ВПС, які говорять про те, що перший Іл-112 підніметься в повітря вже у 2006 році, у 2007 році буде випущена настановна партія, а далі, згідно ГПВ, до 2015 року ВВС будуть отримувати по 18 літаків в рік. Як зазвичай, ура і все таке.
2006 рік. Фінансування скорочується, терміни проведення НДДКР постійно переносяться.
2009 рік. ВАЛТ рапортує, що в 2010 році буде готовий перший льотний екземпляр Іл-112В.
2010 рік. Міноборони повністю припиняє фінансування і пропонує ОКБ Ільюшина самостійно віднайти гроші (майже мільярд рублів) на остаточну збірку досвідчених зразків.
2011 рік. Міноборони офіційно відмовляється від Іл-112В на користь Ан-140.
2013 рік. Главкомат ВПС Росії в кінці грудня представив міністру оборони С. Шойгу обґрунтування для відновлення проекту Іл-112В. Роботи були відновлені.
2014 рік. ВАТ «Авіаційний комплекс ім. С. В. Ільюшина» повідомляє про укладення контракту з Міноборони РФ на розробку військово-транспортного літака Іл-112В.
2016 рік. АТ «Авіастар-СП» приступає до підготовки виробництва і виготовлення перших деталей для досвідченого зразка.
2017 рік. На ВАЛТ почалася збірка першого екземпляра літака.
2018 рік. 27 листопада 2018 року на ВАЛТ пройшла процедура передачі першого льотного зразка Іл-112В на льотно-випробувальну станцію.
2019 рік. 30 березня 2019 року відбувся перший політ Іл-112В.
Що можна сказати? Фактично 15 років пішло на будівництво і перший політ льотного зразка. Ну, чесно кажучи, посічені ми і триваліші проекти. Але що було далі?
Гадкий утёнок Ил-112В ввс
А далі почалася хвиля критики. Причому часто не те що необґрунтованою, а просто якісь криків людей, які на гарматний постріл не підходили до прохідної ВАЛТ і взагалі не в курсі були, як народжувався цей літак. В яких муках творчості.
А дійсно, інакше і не назвеш. Сьогодні саме поняття трудового подвигу як-то й не існує, згоден. Однак те, що у Воронежі залишилися люди, руками яких літак був зібраний і полетів, – це за теперішніх часів саме подвиг. Хоча б тому, що років десять ВАЛТ просто штовхали від відомства до відомства, зарплата у що залишилися на місцях була на рівні прибиральниці в мінімаркеті, а перспектив не спостерігалося взагалі.
Між тим авіапарк Міноборони повільно і впевнено приходив у відчай. Більш того, починаючи з 2015 року всі понеслося семимильними кроками. Так, саме тоді, коли посварилися з Україною та обслуговувати всі ці стародавні Ан-24, Ан-26, які і без того старіли, стало нікому і нічим. Виробнича база запчастин виявилася закритою для нас.
Ситуація складалася зовсім неприємна, ситуацію потрібно було змінювати.
Потім діячі Міноборони вчинили дурість. Коли справа дійшла аж до президента, йому радісно відрапортували, що нічого страшного, все під контролем. ОКБ (тепер Авіаційний комплекс імені С. В. Ільюшина веде роботи над вітчизняним на 100% літаком. І цей літак підніметься в небо влітку 2017 року.
На жаль, досить швидко з’ясувалося, що райдужні доповіді – це одне, а реальність часто зовсім інша. Бо на протязі всього 2017 року Іл-112В якщо щось з себе представляв, то скоріше набір для конструювання, причому неабияк неповний.
Плюс по мірі складання почалися з’ясуються неприємні речі. Наприклад, початковий перевантаження літака майже в три тонни. Це, до речі, стало відомо в тому ж 2017-м.
Паралельно розкрилися проблеми з центруванням. Причому обидві проблеми існували спочатку, тобто були плодами конструкторських недоробок. Головний конструктор АК імені Ільюшина Микола Таликов пояснив такий неприємний результат тим, що нове покоління конструкторів вийшло «слабеньке».
Дивно? Немає. Закономірно. У нас в плані підготовки конструкторів все більш ніж сумно в країні, це не секрет ні для кого. Чому не хочуть жебракувати потенційні авіаконструктори, я не знаю, але не хочуть. І йдуть куди завгодно, але не в проектні цеху авиаконцернов, на жаль.
Чи знав про це генеральний директор АК імені Ільюшина Олексій Рогозін? Кажуть, що знав. Саме з 2017 року знав, але продовжував робити впевнені і обнадійливі рапорти. Самому. За що і був покараний позбавленням всіх постів і посад. Справедливо? Цілком.
Рідкісний випадок в країні, зазвичай у нас чиновники можуть запросто збити літак або потопити корабель. Але тут сталося навпаки, Іл-112В збив Рогозіна. Геть. Ну та й бог з ним, головне – на місце АК імені С. В. Ільюшина прийде знає і розуміє фахівець, а не «ефективний менеджер.
Взагалі, авіаційні фахівці, до яких вийшло дотягнутися, в один голос говорять одне: Іл-112В був спочатку «кривим» проектом, який не повинен був злетіти взагалі.
Але коли справа почала пахнути справжніми посадками і вигнаннями, керівництво АК імені Ільюшина пішло на принцип, сформувало нову команду під началом Бикова (дай їм бог здоров’я і успіхів у подальшому) і початок в ударному темпі усувати недоробки попередньої команди конструкторів.
Гадкий утёнок Ил-112В ввс
І те, що сталося в березні 2019 року, повторюся, за великим рахунком, це можна назвати подвигом. Абсолютно провальний проект, який міг би стати одним із символів розпилу країни і такого ж розчарування, раптом злетів.
Звичайно, не раптом. Звичайно, пекельними зусиллями всього АК імені Ільюшина, ВАЛТ в цілому і Героя Росії льотчика-випробувача Миколи Куімова зокрема.
Ну і якийсь відповідь всім заверещавшим і незадоволеним, що літак доведеться «поправляти» протягом року. Поки будуть йти випробування, будуть вноситися коригування і виправлення. Вже на момент першого польоту вдалося «прибрати» одну тонну перевантаження з трьох і попрацювати з перевантаженням хвостовій частині.
Всього ж планується внести близько сотні змін в конструкцію.
Так, вчора (у березні) Іл-112В продемонстрував, що конструкторська школа у нас ослабла. Сильно ослабла, дуже сильно. Але, на щастя, не критично. Інакше б літак так і залишився на землі, якого чарівника ні саджай за штурвал.
І так, це перший реально створений у нас в країні військовий транспортний літак. Вибачте, але є різниця між будівництвом такої машини, дійсно на 100% з вітчизняних комплектуючих та складанням імпортного конструктора типу «Суперджет».
15 років – це багато чи мало?
А все залежить від результату. Зрозуміло, що тепер АК імені Ільюшина чекають звільнення і потрясіння, але я сподіваюся, що вони впораються. Та через рік у нашій армії буде новий транспортний літак.
Гадкий утёнок Ил-112В ввс
Рік – це не так вже й багато. Є заради чого почекати.
Автор:Роман Скоморохів