Історія запам’ятала Томаса Бартоліна як людину, яка вперше показала нам, куди насправді веде дренажна система нашого тіла. Народившись у Копенгагені 20 жовтня 1616 року, він займався як каталогізацією кісток і м’язів. Він описав всю лімфатичну систему людини, чого ніхто не робив до 1652 року.
Його робота стала можливою завдяки сім’ї, глибоко зануреній у науку. Його батько, Каспар Бартолін, вже був великою фігурою у світі анатомії. Але Томас не просто мав славу свого батька. Він був частиною наукового дуету-гіганта. Разом зі своїм старшим братом Еразмом Бартоліном він сприяв розвитку європейської медицини.
Брати Бартоліни не лише вивчали анатомію, а й активно її обговорювали. Вони були учнями строгих голландських анатомічних досліджень. Коли англійський лікар Вільям Гарві представив свою суперечливу теорію про кровообіг в організмі, багато вчених поставилися до неї скептично. Томас та Еразм підтримали Гарвія. Вони вивчили докази і погодилися: серце хитає, кров тече, а організм є замкнутим контуром. На той час це була смілива позиція.
Томаса не задовольняла лише теорія. Він викладав у Копенгагенському університеті у 1646–1661 роках. Це тривалий період, проведений перед аудиторією, з препаруванням трупів та спробами пояснити невидимі сіті людського тіла. Його студенти засвоїли, що наука потребує точності. Якщо ти не можеш це виміряти, то ти не можеш це довести.
Згодом його навички принесли йому престижну посаду. З 1670 до своєї смерті в 1680 він служив особистим лікарем короля Крістіана V. Бути королівським лікарем в Копенгагені означало не тільки лікувати недуги монарха. То справді був знак особливої довіри. Це означало, що король довіряв міркуванням Бартоліна. Це означало, що вища влада Данії поважала його роботу.
«Він першим повністю описав усю лімфатичну систему людини».
Чому це важливо сьогодні? Ми часто думаємо, що кров – єдина рідина, яка має значення. Ми бачимо її у венах. Ми не бачимо лімфу. Але без детальної карти, складеної Бартоліном, ми змогли б зрозуміти, як рухається імунна система, як підтримується сухість тканин чи як поширюється хвороба організмом. Він відкрив двері до сучасної імунології, хоча й не зміг ідентифікувати мікроскопічних «солдат», які пізніше заполонили цю систему.
Він помер 4 грудня 1680 року у своєму рідному місті. Описана ним лімфатична система існує й донині. Вона продовжує виконувати свою тиху, але потрібну роботу. І щоразу, коли лікар шукає ознаки інфекції чи поширення раку, він спирається на карту, яку Бартолін становив понад три століття тому.
